Василь Козел:  «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Василь Козел: «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Кандидати в депутати в більшості випадках передбачувані в своїх «підходах» до виборців. Не схожим на інших претендентів на народного обранця виявився Василь Козел, голова Житомирської обласної організації Єдиного Центру – людина молода та енергійна, сповнена бажання працювати та вирішувати проблеми, завдяки системному підходу та далекоглядному баченню. І округ був обраний не випадково, адже рідний Василю Козелу Житомирський район є частиною 67-го виборчого округу, куди також входять Чуднівський, Любарський, Романівський та частина міста Житомира. Гадзинка, Нова Вигода, Березина, Глибочиця – села Житомирського району, де знають Козела Василя не з плакатів- обіцянок та «біг-мордів». Він тут прикладає всіх зусиль, щоб відродити та надати європейського вигляду селу.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Єдиний Центр пропонує план оновлення країни
2009-04-17 11:31:00

Єдиний Центр пропонує план оновлення країни

Стратегію тотальної критики, до якої вдаються декотрі політичні сили, єдиноцентристи вважають неперспективною. Вони зосереджують зусилля на конструктивній діяльності, залучаючи до партії відданих Україні людей.

Минув рік, як створена політична партія Єдиний центр. На першому з'їзді, що відбувся в березні 2008 року, її головою обраний народний депутат Ігор Кріль. З нагоди першої річниці партії голова Житомирської обласної організації ЄЦ, депутат міськради Геннадій Зубко провів прес-конференцію.

ГАРНИЙ ЗНАК

Фундатори Єдиного центру з самого початку поставили собі за мету формувати партію з людей, котрі не були членами інших партій, не зазнали інших впливів та розчарувань в політиці і здатні приймати виважені рішення в інтересах України, а не на догоду групі осіб чи й одній особі.

Судячи з повідомлень Г.Г.Зубка, головний принцип створення партії діє. Єдиний Центр уже налічує понад 67 тисяч членів, дві третини яких раніше не належали до будь-якої іншої політичної сили. На Житомирщині Єдиний Центр має 900 членів і 600 кандидатів у члени партії, створено 5 міських і 23 районних організації, 545 первинних осередків. За короткий термін створена розгалужена мережа, яка забезпечує вплив на виборчий електорат. У цьому вже була нагода переконатися, сказав Геннадій Григорович.

На дочасних (скандальних) виборах у Тернополі єдиноцентристи здобули 14 відсотків голосів. Зважаючи на вік партії, результат феноменальний. Ще більш вражаючого успіху досягла партія на дочасних виборах сільських голів, які в березні відбулися у 82-ох населених пунктах України. Кандидатам від Єдиного Центру дісталося 28 мандатів. "Членами нашої партії є люди різних професій та різного віку, - прокоментував перші здобутки Геннадій Зубко, - проте гарним знаком є факт, що в рядах Єдиного Центру багато молоді... До нас приходять люди тому, що Єдиний Центр допомагає об'єднати зусилля тих, хто прагне подолати хаос у нашій державі".

Варто зафіксувати ще один факт, який підтверджує, що Україна - єдина держава, її громадянам як народові не властивий сепаратизм, котрим небезпечно забавляються декотрі політичні діячі. На виборах сільських голів кандидати від Єдиного Центру перемогли в різних регіонах - в східних і західних, північних, центральних і південних. Поділ на "схід-захід" є штучний і штучно підтримується тими, хто має з того розмежування зиск.

      РЕФОРМА ВЛАДИ НЕМИНУЧА
     
Уже ніхто не сумнівається, що пропорційна система виборів загнала Україну в політичну кризу, якій нема кінця і не буде допоки ця система зберігатиметься. Депутати від партій на всіх рівнях не стільки працюють, скільки байдикують. Геннадій Зубко каже, що на сесії міської ради з 60-ти депутатів рідко збираються більше сорока. Те ж саме й у Верховній Раді. Навіщо депутатам напружувати мізки? Виборцям вони не підзвітні, їх не можна відкликати, то й нема чого зважати на виборців. Служи партійному босові, якщо сам не бос.

Новий Виборчий кодекс, який пропонує партія Єдиний Центр, є стрижнем її плану оновлення країни. Не відкидаючи пропорційну систему, Єдиний Центр вимагає відкритості списків. Хай партії висувають своїх кандидатів у кожному виборчому окрузі, але не більше трьох. Тоді виборці знатимуть, за кого віддають свої голоси. Необхідно наділити виборців правом відкликати народних і всіх інших депутатів. Хочеш - не хочеш, пане депутате, а йди до того, хто за тебе голосував (чи й не голосував), бо зле тобі буде.

Доцільно, вважає Геннадій Зубко, обирати міських голів у два тури, бо нині половину з них "обирають" (призначають) суди. Коли розрив між двома лідерами невеликий, то претендент, який програв, легко докаже, що були порушення, які вплинули на результат виборів. Завбачливий кандидат заздалегідь запасається доказами та навіть сам і створює їх. Вибори міських голів слід перенести на рік і проводити разом з виборами до місцевих рад.
     
      ЗАКРЕСЛИТИ ІМЕНА

Ніхто, крім єдиноцентристів, не задумався (чи, принаймні, не сказав уголос) над тим, що то за дивне явище на українському політичному тлі - іменні блоки. Блок Тимошенко, Блок Литвина, блок мера, блок боксера. Ім'я - немов знамено, а спитай пересічного виборця, яка програма за тим знаменом, - не скаже. Бо не знає і знати не прагне. Якщо трохи замислитися й спробувати проаналізувати, то за тим знаменом і партії не розгледиш. У "блочних" іменних структурах неможлива внутрішньопартійна демократія, а про якусь там ротацію керівних кадрів і говорити нічого. Зміниться лідер - зникне партія.

За проектом Виборчого кодексу  Єдиного Центру іменні блоки на виборах слід заборонити. Хоча єдиноцентристи не проти блокування. Хай собі блокується, хто хоче, тільки не йде на вибори під прапором особи. Самі ж єдиноцентристи не планують блокуватися з іншими політичними силами в ході майбутньої виборчої кампанії. Практика підказує, що видимість монолітного блоку зберігається до голосування, а, потрапивши до парламенту, депутати гнуть кожен лінію своєї партії, а точніше - свого лідера.

А ті, хто не впевнений у власних силах, нехай блокуються. Але для блоків, за проектом Єдиного Центру, необхідно підвищити прохідний бар'єр, тому що видима нібито рівна бар'єрна тривідсоткова висота насправді ставить партії, котрі беруть участь у виборах самостійно, в гірші умови.

Об'єктивні оцінки ситуації, бачення реалій нам украй необхідні. Наприклад, намагання обмежити виборчі фонди кандидатів у депутати чи президенти - чистісінька фікція. Потужні політичні сили створюють підпільні штаби, платять учасникам різних акцій, видають газети, листівки, плакати й іншу рекламну продукцію, купують теле- й радіоефір. І все оплачується таємно, готівкою, бо дозволеного кошторису на десяту чи й соту частку фактичних витрат не вистачить. І нема механізму, який би перекрив недозволені шляхи фінансування виборчої кампанії. То краще зняти обмеження, і хай витрачають, скільки хочуть і скільки можуть. Законно, легально.

Виборча система в Україні відкриває дорогу до верхівок влади недостойним людям, нерідко з кримінальною біографією, сприяє корупції, провокує нескінченні конфлікти між гілками влади. Світ здивовано спостерігає за нами, перестає вірити в Україну, і прагнення інтегруватися в європейську спільноту стає все більш примарним. А щоби змінити систему влади, необхідно внести істотні зміни до Конституції. Єдиний Центр, повідомив Геннадій Зубко, розробляє проект нового Основного Закону, а також законопроект "Про всеукраїнський та місцевий референдуми", який покликаний посилити відповідальність народних обранців перед тим самим народом.

Нині владу не критикує лише той, кому це вже обридло. Стратегію тотальної критики, до якої вдаються декотрі політичні сили, єдиноцентристи вважають неперспективною. Вони зосереджують зусилля на конструктивній діяльності, залучаючи до партії відданих Україні людей.

 
 

Ігор Бездітний Газета «Місто» №14 від 02.04.09

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"