Василь Козел:  «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Василь Козел: «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Кандидати в депутати в більшості випадках передбачувані в своїх «підходах» до виборців. Не схожим на інших претендентів на народного обранця виявився Василь Козел, голова Житомирської обласної організації Єдиного Центру – людина молода та енергійна, сповнена бажання працювати та вирішувати проблеми, завдяки системному підходу та далекоглядному баченню. І округ був обраний не випадково, адже рідний Василю Козелу Житомирський район є частиною 67-го виборчого округу, куди також входять Чуднівський, Любарський, Романівський та частина міста Житомира. Гадзинка, Нова Вигода, Березина, Глибочиця – села Житомирського району, де знають Козела Василя не з плакатів- обіцянок та «біг-мордів». Він тут прикладає всіх зусиль, щоб відродити та надати європейського вигляду селу.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Балога: Якщо влада вдасться до фальсифікації виборів - це буде крах для неї
2010-09-23 17:24:00

Балога: Якщо влада вдасться до фальсифікації виборів - це буде крах для неї

"Єдиний Центр веде кампанію самостійно. У тих же прохолодних умовах, що й інші позавладні партії. Однак не плачемо і не скаржимося. Прощаємося з тими, хто раптово сильно полюбив владу. Підтримуємо тих, хто залишився. Вітаємо всіх, хто приєднується", - інтерв’ю лідера Єдиного Центру Віктора Балоги інформаційному агентству УНІАН.

Деякі опозиційні сили, зокрема БЮТ, вже заявили, що можуть не визнати результати місцевих виборів.  Чи бачите ви передумови для подібних заяв?


Це один із тих небагатьох випадків, коли до заяв БЮТ варто поставитися уважно. У цієї політичної сили, делікатно кажучи, виникли організаційні проблеми. І хоча в багатьох труднощах вони винні самі, їм ще й допомагають із-зовні. Звісно, БЮТ змушена апелювати до Європи, щоб вберегти себе від нових розколів. Для цього і витягли виборчу карту, щоб внутрішні проблеми вписати в ширший контекст дотримання демократії і права, на що так чутливо реагують єврочиновники.


Єдиний Центр також звернувся до зовнішнього світу. Однак ми не виставляли напоказ себе, коханих, а запросили іноземних спостерігачів. Вірніше, спочатку ми закликали до цього Президента Януковича, щоб він направив офіційні запрошення, від імені держави. Однак час ішов, а ні Банкова, ні уряд, ні МЗС не демонстрували бажання, щоб авторитетні міжнародні структури моніторили наші вибори. Тоді наша політична сила самостійно звернулася в G-8, Раду Європи, ОБСЄ, НАТО, до сусідніх держав направити своїх представників для контролю за кампанією. Надіємося, що хтось та й приїде. А в наших умовах і це вже непогано.


Взагалі, іноземних спостерігачів треба кликати доти, поки світ не визнає: «О’кей, в Україні вже навчилися проводити вибори справді чесно!». Причому визнає їх такими після кількох змін влади і політичних еліт. Зауважу: Європа  не поспішає зняти моніторинг з України. Брюсселю недостатньо запевнень, що вибори пройдуть за правилами. 31 жовтня стане датою, від якої залежатиме подальше ставлення світового співтовариства до нової влади в Україні.   

    
Як проходить кампанія вашої партії?


Єдиний Центр веде кампанію самостійно. У тих же прохолодних умовах, що й інші позавладні партії. Однак не плачемо і не скаржимося. Прощаємося з тими, хто раптово сильно полюбив владу. Підтримуємо тих, хто залишився. Вітаємо всіх, хто приєднується. 


Чи потрапили представники Єдиного Центру до ТВК та ДВК? Якщо ні – як ви контролюватимете роботу комісій? 


У тервиборчкомах працюватимуть 90 членів від Єдиного Центру. Це вчетверо менше поданих партією кандидатур. На Волині, у Вінницькій, Сумській, Черкаській і Чернівецькій областях, у Севастополі наших людей у ТВК немає зовсім. Проте Єдиний Центр має всі можливості для контролю за виборами і проведення паралельного підрахунку голосів.


До речі, показовим є жеребкування до виборчих комісій, проведене ЦВК. З його результатів чітко видно контури владних коаліцій у майбутніх Радах: Партія регіонів формуватиме альянси з «сильними фронтовиками». Саме представників Тігіпка і Яценюка найбільше потрапило до ТВК. Дивовижно правильний барабан для жеребкування!  


І як ви за таких обставин збираєтеся вести паралельний підрахунок голосів?


У комісіях, де Єдиний Центр не буде представлений, ми домовлятимемось з членами комісій від інших політичних сил щодо надання нам протоколів із мокрими печатками. Я не думаю, що всі члени комісії будуть зацікавлені у фальсифікації результатів, тому й не створюватимуть проблем там, де їх немає і нададуть протокол спостерігачу від Єдиного Центру.


Сьогодні деякі політики говорять про те, що протоколи будуть складені ще напередодні дня виборів. Ви вважаєте, що такий паралельний підрахунок може убезпечити країну від подібних планів, якщо вони дійсно існують? 


У 2004 році, коли я брав участь у виборах мера Мукачева, мені «написали» 25% голосів, при тому, що я отримав на виборах 65%. Але для того, щоб оголосити цей «результат», були спочатку викрадені, а потім спалені всі виборчі бюлетені з усіх комісій. Пам’ятаєте, бюлетені викрали наступного ранку після виборів. Тоді всі зрозуміли, включаючи західні демократичні інституції, що відбувся факт фальсифікації виборів.


Якщо влада справді вдасться до фальсифікації - це буде крах для неї, крах для всіх її інститутів. Це - шлях до ізоляції України. З нами ніхто не буде рахуватися. Ми вже маємо безліч прикладів, коли нашу країну, яку багато років моніторить ПАРЄ, гостро критикували за різноманітні порушення.


І сьогодні ситуація виглядає не кращим чином: Президент України прилетів до Берліна, де його зустрічали транспарантами з вимогою не згортати демократію в країні. Зараз він у Нью-Йорку, а українська діаспора бойкотує його перебування і проводить пікети. Якщо й після візиту до США влада не усвідомить, що їй необхідно забезпечити чесне волевиявлення громадян, то після цього ніхто навіть запрошувати українську делегацію не захоче.


Сьогодні точно можу назвати одну людину, яка має бути найбільше зацікавлена у проведенні відкритих і законних виборів, без деформацій і підтасовок. Це Президент Янукович. Для нього – це перші вибори після приходу до влади. Три попередні кампанії світ визнав демократичними і чесними. Главі держави як нікому потрібно закріпити цю тенденцію. У цьому – його реноме перед світом.  


Більше того, влада має зрозуміти, що перемогти в усіх без винятку регіонах – це нереальне завдання! У кожній громаді є прихильники різних політичних партій, є свої поважні люди, які мають авторитет в регіоні. Можна змиритися з тим, що дехто сьогодні переходить в Партію регіонів. Це їхня позиція – хай переходять! Але ні громадяни України, ні світова спільнота не змиряться з фальшуванням результатів виборів. Це шлях в безодню!


Нещодавно вбили вашого однопартійця Ярослава Федину з Львівщини, який мав намір повторно балотуватися до облради. Пізніше лідер Єдиного Центру Ігор Кріль звернувся до Президента із листом, в якому написав про підготовку замаху на вашого кандидата в мери Харкова Андрія Білогрищенка. Як ви гадаєте, які сили стоять за цим?


Львівська міліція розглядає побутову версію вбивства Ярослава Федини – шанованої людини, лікаря, авторитетного діяча. Наша партія самостійно розслідує всі обставини цього резонансного злочину. Є підстави сумніватися в припущенні міліції, що пан Федина загинув від рук звичайних грабіжників. Як тільки ми матимемо достатньо інформації, що наш однодумець пішов із життя через свою політичну діяльність, то оприлюднимо виявлені факти.


Стосовно підготовки замаху на Андрія Білогрищенка – там справді все дуже серйозно. Харківська міліція каже, що їй нічого не відомо, але це нічого не означає, бо в країні є й інші правоохоронні органи, які мають оперативні дані.  Місцевій владі і силовикам треба так берегти пана Білогрищенка, щоб на нього випадкова порошинка не впала... 


Не зважаючи на ваші неодноразові заяви про те, що депутати від Єдиного Центру не входитимуть до коаліції, розмови про таку можливість не вщухають. Як ви вважаєте, чому?


Тому що Партія регіонів будь-що прагне зібрати конституційну більшість у Верховній Раді. Тому що пані Тимошенко дуже цього не хоче. Тому що рахунок голосів іде на одиниці, бо навіть випадковий збій у голосуванні без запасу міцності - і на табло вже 299. Тому що депутати Жванія і Мартиненко теж підтягнулися до передової: перший уже здався в полон, інший шукає спосіб, як це зручніше зробити. Тому що шестеро депутатів із Єдиного Центру дуже потрібні і першим, і другим, і третім.


Через те й виникають гіпотези, одна дивовижніша за іншу. Одне шановне видання днями написало, що Єдиний Центр не увійшов у коаліцію, бо Балога не зібрав 226 голосів за призначення керівником МНС, але таке може статися після виборів. Однак журналіст чомусь не допускає, що моя міністерська біографія у цьому уряді припинилася, так і не почавшись, якраз через відмову депутатів від Єдиного Центру вступати в коаліцію.


І ніхто ніде не бачив, що Балога збирав якісь там голоси. Скажу більше: один всюдисущий депутат, коли дізнався про можливість мого призначення в МНС, тут же примчав і запропонував півтора десятка голосів «за». Так я його ніжно попросив не робити цього. Знаєте, не беру милостиню.    

    
У липні в інтерв’ю вашому ж агентству я запевняв, що не буду працювати в цьому уряді. Через місяць на з’їзді Єдиного Центру недвозначно заявлено: наші депутати не приєднаються до коаліції. Це чули півтисячі людей у присутності кількох десятків журналістів. Які додаткові запевнення ще потрібні? 


Поставимо питання по-іншому. Нещодавно Жванія заявив, що фракція «Наша Україна – Народна самооборона» може увійти до коаліції з Партією регіонів. Чи можливий, на вашу думку, такий варіант? І чи розглядатимуть депутати від Єдиного Центру можливість входження саме до НОВОЇ коаліції.


У пана Жванії є велике бажання відігравати бодай якусь помітну роль у коаліції, де він перебуває в останніх рядах. Тому він всіляко вдає, що впливає на процеси. Ці заяви – лише намагання справити враження на публіку, не вельми обізнану з реаліями. Мовляв, я тут такий полководець – цілою фракцією командую. Йому на це ніхто «добро» не давав. Це політичний блеф.


Справа ж не лише у конфігурації коаліції, мовляв, приберемо звідти комуністів – і вперед, до світлого стабілізаційного майбутнього! Ми ж ставили і ставимо питання ширше: яка платформа такого об’єднання? Які цінності? Яка мета?


Якщо підтримка реформ, голосування за зміни – будь ласка, депутати від Єдиного Центру готові натиснути зелені кнопки. І зовсім не обов’язково перед тим робити коаліційний автограф. А якщо вступати в коаліцію, щоб ставати  політичною обслугою в обмін на уривок влади чи щось інше – перепрошую, мої колеги і я на це не підемо.  

 
А взагалі, сьогодні ще можна якось об’єднати фракцію НУ -НС, консолідувати її?


Я думаю, що об’єднати може лише контроверсійна пропозиція влади щодо голосування за якийсь законопроект. Усе інше малоймовірно. Настільки багато центрів впливу, настільки багато різних інтересів, що ми не побачимо консолідацію хоча б більшої половини фракції в цьому скликанні. Водночас першим кроком до зміцнення НУ-НС зсередини, скріплення позиції може стати зміна керівництва фракції.


Сьогодні дуже багато розмов про те, що Конституційний Суд скасує політичну реформу й, не відновлюючи дію Конституції 96-го року, запропонує парламенту «заповнити прогалини» в Основному Законі. Наскільки такий варіант вірогідний та до чого може призвести таке рішення?


Конституційний Суд з завидною постійністю підкидає суспільству ознаки своєї, як би це культурно сказати, правової гнучкості. Тому не виключаю, що розгляд подання про скасування «чотирьох двійок» завершиться подібним вердиктом. Побічно на це вказує посилений пошук 300 голосів.


На вашу думку, юридичні підстави для такого рішення є?


Зрозуміло, що це - політичне рішення, його головна мотивація  - доцільність. Провладна більшість, внісши відповідне подання до Конституційного Суду,  вважає за необхідне посилити президентську гілку влади. Допускаю, що це можна робити. Проте внесення змін до Конституції має відповідати букві і духу Основного Закону та законодавству України.  


Як ви вважаєте, чи знайдуться 300 голосів в парламенті для ухвалення нової Конституції?


Я вже неодноразово говорив, що слабо в це вірю. Скасування політреформи – це лише увертюра, адже втрата чинності Конституції-2004 не означає автоматичного поновлення Конституції-1996. Головне дійство почнеться тоді, коли треба буде щось приймати натомість. І коли це «щось» ухвалювати без референдуму, то це означатиме крадіжку Конституції в суспільства, в держави. А крадіжки не подобаються нікому.


Ідеальним варіантом було б створення конституційної ради або асамблеї, до якої увійшли б авторитетні правники. Після того, як ця рада розробить новий варіант Основного Закону, винести його на суспільне обговорення, далі узгоджену редакцію - на референдум, а вже після того проводити процедуру ухвалення змін в парламенті. Це було б кращим сценарієм, щоб не збурювати суспільство.  


Тому ті, хто розраховують замінити одну Конституцію на іншу лише в стінах парламенту, ігноруючи процедуру, не спираючись на схвалення людей - ризикують нарватися на серйозний громадянський протест, на спротив. Ситуація в країні може вибухнути. Гадаю, це усвідомлюють ті депутати, які не втратили почуття відповідальності за свої рішення та їх наслідки. Принаймні, депутати від Єдиного Центру не голосуватимуть за зміни до Конституції, які не будуть підтримані на референдумі.


А що відбуватиметься в країні до внесення змін до Конституції, якщо Конституційний Суд все ж таки скасує зміни 2004-го року?


Конституційний Суд не може скасувати Конституцію, діятиме й надалі Конституція 2004-го року! Він не має права на це!


А навіщо тоді було звертатися до Конституційного суду щодо закону №2222? Для внесення змін до Конституції рішення по цьому закону не потрібно.
Чудове запитання! Я повністю згідний з вами! Справді, навіщо потрібно було це робити? Не зрозуміло, навіщо розбурхувати суспільство.  


Чи доречно відновлювати президентську форму правління в країні?


Доречно запропонувати суспільству дієву модель державного устрою, провести всенародне відкрите обговорення, дотриматися всіх правил внесення змін до Конституції і прийняти ці новації. Підтримують зараз сильну президентську владу – будь ласка, пропонуйте, обговорюйте і потім голосуйте.


На вашу думку, у разі зміни повноважень Президента, Верховної Ради й уряду чи можуть бути проведені дострокові парламентські і президентські вибори?  Особливо якщо мова йтиме про суттєве розширення повноважень Глави держави?


У разі скасування чинної Конституції і прийняття нової редакції самим лише парламентом, без референдуму, розвиток подальших подій спрогнозувати дуже складно. Вони будуть некерованими, хаотичними. Легітимність влади зазнає важкого удару, в багатьох регіонах зросте протест регіональних еліт. Цілком імовірний сплеск сепаратизму. Вибори тоді стануть наслідком протесту і все одно не заспокоять країну, бо міцна правова основа у вигляді визнаної суспільством Конституції вже буде втрачена.    


Якщо ж одержимо нову Конституцію в усій красі і бездоганності, з іншими повноваженнями гілок влади, з балансом прерогатив – тоді одночасні вибори будуть просто необхідними. Це стане, без сумніву, поворотним моментом у нашій новітній історії.


Чи вважаєте ви ймовірним та законним, навпаки, продовження повноважень Верховної Ради?


Як на мене, одна з українських бід полягає в тому, що українці все ще не навчилися робити так, як книжка пише. Все видумують, як обійти інструкції і закони. У підсумку такий меткий розум призводить до того, що і на «червоний» їздять, убиваючи себе й інших.


Тому якщо в «книжці» - Конституції – однозначно вказано про п’ять років каденції Верховної Ради, то більше бути не може. Може бути лиш менше. Продовження терміну повноважень парламенту, з якою б метою і в чиїх би інтересах не відбувалося  – це чистісінька політична корупція. Це порушує права людей на зміну влади, сковує еволюцію політичної системи. Це створює нові касти обраних і зміцнює старі клани, які руйнують країну, бо не працюють на її інтереси. 


Пролонгацію Ради не сприйме цивілізований світ, де владу не узурпують, а виборюють у відкритому змаганні за виборця. Перенесення парламентських виборів дуже звузить нашим чиновникам вихід у Європу і стане початком кінця цієї влади. 


Як проходить процес об’єднання демократичних сил, про який ви заявляли ще навесні?


В українській політиці так багато «демократів» і «сил», що все очевиднішим є вибір на користь самостійної політичної лінії. Для нашої партії – точно. Єдиний Центр діє так ще з кінця літа, коли стало зрозуміло, що об’єднання демократичних сил скоро не буде.


У політичну гру, як завжди, втрутилися дрібні амбіції. Особливо після того, як владна коаліція зрозуміла, що їй вигідно відкрити шлюзи місцевих виборів для молодих партій. У декого від нових обставин підскочив рейтинговий тиск. Хтось скористався нагодою, щоб за фінансовий ресурс і сприяння влади спробувати обратися у місцеві Ради, а звідти – стартувати у парламент.


(Зроблю ремарку: нинішня влада не така вже й короткозора, щоб нічого за це не вимагати. Той, хто поведе себе «непорядно», не піде в коаліцію або погано виступить в амплуа призначеної опозиції, захоче грати у самостійність - буде негайно повернутий на стартові позиції гордого і самотнього індивідуалізму).    


Одна колись дуже відома політична сила залягла в окопах і чекає, коли суспільство «прозріє» і відновить віру в її загальні гасла на загальні теми. Звісно, ні про яке об’єднання вони й мови не ведуть. Дехто ніби ще й молодий, але не менш гоноровий, ніж колишні політичні батьки, і тому хоче сам зіграти всю партію. Словом, об’єднання залишилося нашою красивою мрією.


Шансів на втілення немає?


Можлива тактична взаємодія. Наприклад, Донецька обласна організація Єдиного Центру днями підписала угоду про співпрацю з місцевими осередками кількох партій на виборах 31 жовтня. Йдеться про контроль за ходом виборчого процесу, голосуванням, підрахунком результатів. Однак мені тяжко віриться в те, що на сьогодні ця співпраця може мати продовження і переросте у щось більше. Тому Єдиний Центр ставить на власні сили.


На моє переконання, всі акценти в ідеї об’єднання центристських і правих сил розставить виборець уже 31 жовтня. Підсумки місцевих виборів покажуть, яка з партій цього політичного спектру має найбільшу підтримку. Не виключаю, що завтра доцентрове тяжіння створюватиме саме ця політична сила. Тоді ідея консолідації демократів набуде нової якості.  

 

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"