Василь Козел:  «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Василь Козел: «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Кандидати в депутати в більшості випадках передбачувані в своїх «підходах» до виборців. Не схожим на інших претендентів на народного обранця виявився Василь Козел, голова Житомирської обласної організації Єдиного Центру – людина молода та енергійна, сповнена бажання працювати та вирішувати проблеми, завдяки системному підходу та далекоглядному баченню. І округ був обраний не випадково, адже рідний Василю Козелу Житомирський район є частиною 67-го виборчого округу, куди також входять Чуднівський, Любарський, Романівський та частина міста Житомира. Гадзинка, Нова Вигода, Березина, Глибочиця – села Житомирського району, де знають Козела Василя не з плакатів- обіцянок та «біг-мордів». Він тут прикладає всіх зусиль, щоб відродити та надати європейського вигляду селу.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Годований: «Реформа не може бути популярною чи не популярною, вона може бути або дієвою, або не потрібною»
2010-07-26 10:49:00

Годований: «Реформа не може бути популярною чи не популярною, вона може бути або дієвою, або не потрібною»

До виборів 31 жовтня у місцеві ради ще далеко, але підготовка до них уже по-суті розпочалася. Як почувають себе не лише старі, давні партії, але й нові - звертаємось з цим запитанням у Єдиний Центр.

Пане Руслане, новий закон про вибори до місцевих рад – Закон сприймають критично, є багато нарікань до нього. Як Ви цей  Закон оцінюєте? Як оцінює цей Закон Єдиний Центр?

 

На мою особисту думку, цей Закон є кращим ніж була закрита виборча система. Це однозначно. Але цей Закон потрібно було приймати за два-три роки до початку виборів. Я розумію образу партій, яким сказали за півроку, що вони мають зареєструватися за рік до виборів. Принаймні, такі речі робити не можна. Треба казати за півтора-два роки, що Ви не маєте права брати участь у виборах, якщо Ви не зареєструвались за рік.


Але тут є інше питання. Якщо вже два роки люди говорять по всіх телеканалах, що є партія, а насправді партії немає, нема реєстрації, то  це теж неправильно. Разом з тим,  є великий позитив, що сьогодні люди зможуть  не всіх, а хоча б 50% депутатів обирати за мажоритарною системою. І я не впевнений, що політична приналежність, тому що тільки партії висувають кандидатів, це дуже погано. Я не думаю, що політична приналежність в цих речах буде визначальною. Визначальною буде відомість особи. Оскільки, 50-60 днів виборчої кампанії – це дуже стислий термін. Якщо ти не відомий на цій території, якщо ти не працював, тобі буде складно виграти, будь ти членом хоч якої партії.


В першу,  чергу, то є певний крок вперед. Але наша партія послідовно відстоює питання відкритих виборчих списків. Я думаю, що  вже до наступних виборів, через п’ять років, ми будемо йти по нормальному європейському закону… Дай боже, й до Парламентських також.

 

Одна із норм цього Закону, Закону про вибори у місцеві ради, це обмеження тим партіям, які не зареєстровані за рік до дня виборів. Як Ви ось цю норму сприймаєте?

 

Я вже зазначав, що ця норма є трохи не чесною по відношенню до молодих партій, оскільки їм про цю норму сказали не за 365 днів, а за півроку. Що є нечесно. Але, з іншого боку, вже Закон вернути назад ми не можемо, й це трохи структуризує політичне суспільство. Не можна кожен рік міняти бренди партій, бігати з партії в партію, робити обличчя, іконостас й за ним протягувати «мох і болото» в районні й міські ради. Партія має відбутися. Вона має бути рік, два, працювати. Вона має будуватись не на одному обличчі, а на певних людях. І тоді це буде серйозна політична партія. Сьогодні крім «назв одного лідера» в багатьох партіях нікого не знають. Це є проблема. Можливо, з дією Закону, саме це питання вирішиться. Зокрема, Єдиний Центр готовий показати обличчя й прізвища всіх людей, до кожної сільської ради включно.

 

Єдиний Центр займає цікаву позицію: він і не в опозиції, і не в коаліції. Чому так?

 

Ви знаєте, набагато простіше сьогоднішнім українським політикам, якщо тебе не взяли у владу, або ти не у владі, піти в жорстку опозицію й критикувати все що відбувається й на цьому здобувати бали. Було б набагато простіше критикувати, казати що «все не правильно». А як Ви знаєте, кожна влада несе із собою певний негатив. Єдиний Центр і назву має таку, що ми зайняли більш конструктивну позицію. Ми однозначно критикуємо владу за недолугий Податковий кодекс. Ми однозначно критикуємо владу за незрозумілу одинадцятирічну систему освіти. Ми багато чого критикуємо: і «чорноморські угоди», й незрозумілу ціну на газ, де, насправді, нема знижок. Але, якщо влада робитиме правильні кроки по наведенню порядку, зміцненню Парламентської діяльності… Подивіться, сьогодні  закони приймаються не всі погані. Тому, чому такі дії критикувати. Я розумію, що кричати, мітингувати набагато простіше; казати, що все не правильно. Але ті, хто кричав і мітингував, вже біля влади були. Тому, сьогодні ми вбачаємо, що треба бути не в опозиції, а мати позицію до певних питань. Все, що буде відбуватись на теренах доброго, буде добре для людей – ми це будемо підтримувати. Якщо дії йтимуть в розріз з інтересами громадян, це йтиме в розріз і з інтересами партії Єдиний Центр.


Подивіться, яка ситуація: сьогодні звикли розділяти на мови, сьогодні звикли розділяти на віри, сьогодні звикли розділяти любиш ти більше Росію або Європу. Але в більшості громадян такого поділу нема. А якщо взяти низький рівень життя – це стосується й україномовного, й російськомовного населення. Якщо взяти низький рівень освіти – це стосується й тих, хто хоче в Європу, й тих, хто хоче товаришувати з Росією. Сьогодні, нажаль, людей хочуть розвести по питанням віри, політики, любові-нелюбові. Але людей об’єднує те, що всі хочуть добре жити, вчасно отримувати зарплату. Й не просто отримувати зарплату, а достойну. Я думаю, що ми об’єднаємось на цих питаннях – питаннях цінностей українських, родинних, тому що сім’ї створюють й тоді, коли батько говорить на російській, мама – на українській, інколи в різні церкви ходять, але десь потім вони приходять до спільного знаменника. Отже, сьогодні питання номер один: як об’єднати українців. І це наша задача. Тому ми не в опозиції, і не у владі. Ми сьогодні в партії Єдиний Центр, яка готова змінювати все заради України.

 

Ви депутат Богунської районної ради у місті Житомирі й добре знаєте із середини цю роботу – роботу органів місцевої влади. Чи не забагато галасу навколо органів місцевої влади? Чи так багато вони можуть зробити?

 

Ви знаєте, я Вам скажу відверто, що звичайно повноважень, особливо фінансових повноважень, в місцевих органах влади не вистачає. Нажаль, всі податки йдуть в центр й потім якимось дивним чином розподіляються між областями,  містами й районами. Але, як депутат, скажу Вам: я вже п’ять років працюю зі своїми виборцями на Крошні. Ми багато чого зробили: і освітлення робимо всередині дворів, й лавочки замінюємо, й прибудинкові території прибираємо,  багато чого зроблено... Я раз на два тижні приїжджаю в ЖЕК, говорю з начальником й спільно вирішуємо нагальні питання. Мені за п’ять років є чим звітувати, й ще є що робити. 


Звичайно, не все залежить від органів місцевого самоврядування. Але,  від них залежить в першу чергу як виглядає певна територія, місто, як опалюються будинки, чи не затоплені підвали,  чи прибирають під’їзди, як фарбуються двері в під’їздах, чи шибки не вибиті у вікнах – це все роблять органи місцевого самоврядування. Це створення максимально комфортних умови проживання для людей на певній території. Звичайно, вони не впливають на пенсійну реформу, на інші реформи.  Але, якщо сильна місцева громада, якщо вона має певний статус - навіть в Україні до неї прислухаються. Й прислуховуються органи центральної влади та враховують пропозиції. Тому, від органів місцевого самоврядування багато чого залежить.

 

Пане Руслане, Ваша партія активно критикує новий закон про одинадцятирічну освіту. Чим він Вас не влаштовує?

 

Ви знаєте, він зроблений «закон заради закону», заради піару й заради розмов, що «ми зробили так, як хочуть батьки: щоб діти на рік менше вчилися». Насправді,  дійсно дванадцятирічна система дуже важка (дівчата зараз іноді заміж виходять, а вони ще вчаться у випускному класі). Але ж, по-перше: підручників нема. По друге: говориться, що діти з п’ятирічного віку мають отримувати дошкільну освіту. Як в селі забезпечити виконання цього закону, якщо ми знаємо, що в селах не завжди є дитячі садочки? Однозначно, сільське населення вже не в рівних умовах з міським населенням. Тим більше, уявіть: скільки держава потратить коштів на те, щоб переробити всі підручники на одинадцятирічну систему. Це треба було б випрацювати й робити поступово. Мало того, Закон прийнятий у червні, а залишились до навчального року липень і серпень. 1 вересня вчителі прийдуть вчити дітей. Ви уявіть, що буде відбуватися в школах?! Як діти по суботах ходитимуть в школу й яке це навантаження на дітей і вчителів?! Це просто експеримент. Тому, цей закон був необхідний, але не з бухти-барахти й не для говоріння по телевізору. Його потрібно було готувати і йти поступово. Згадайте, як вводили ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання вводили не одразу. Його вводили поступово, робили пробним, вчили як проводити й цей закон не привів до шоку. А закон про одинадцятирічну систему освіти може призвести до шоку. Мало того, до фантастичних фінансових витрат для України, які ми з Вами й будемо платити своїми податками.

 

Єдиний Центр різко критикує й новий Податковий кодекс. В ньому що не влаштовує, які статті Вам не до вподоби?

 

Я Вам скажу, що в першу чергу, податкова адміністрація перетворюється на податковий каральний орган. Це коли беззаперечно за рішенням податкової можуть списуватись кошти з банківських рахунків. Це коли можуть перевірятися будь-які підсобні приміщення без попередження податківцями. Це коли на опитуванні людей визначається чи людина не скриває податки. Ви розумієте, це вже якесь «гестапо», а не податкові органи.
Друге питання, казали, що будуть податкові канікули, а натомість щодо єдиного податку, мало того, що скорочують перелік видів діяльності,  а ще й хочуть підняти податок. Й треба про це говорити, що  ставка в 200 гривень він тепер збільшиться до 350. До того ж планують запровадити соціальний збір. Тобто, підприємець платитиме тепер 700-800 гривень замість двохсот. Я розумію, що владі потрібно забезпечувати наповнення пенсійного фонду, але ж не можна все перекладати на малий бізнес. Сьогодні потрібно скоротити окремі величезні пенсії й пільги, які надаються обраним людям із незрозумілих мотивів. Необхідно робити реформування Бюджетного кодексу. Натомість всі проблеми намагаються перекласти на людей, які тільки й заробляють, що  собі на прожиття. 


Реформатори говорять, що знижують відсоткову ставку ПДВ, податок на прибуток, але ж прибутку не мають маленькі фірми. Прибутки мають величезні корпорації. От для них і роблять «податковий рай». А для людей, котрі ледь зводять кінці з кінцями, для них збільшують податкове навантаження. Мало того, більшість маленьких фірм має кредити в банках. Й держава кинула їх на призволяще й абсолютно не допомагає вирішити проблеми з банками. Банки просто «звірствують» - відбирають майно. Раніше долар коштував п’ять гривень, сьогодні він – вісім. Більшість підприємців мають кредити в доларах й сплачувати їх стало не підсилу. Ніхто про малий та середній бізнес не думає. Я радий, що сьогодні зупинили прийняття Кодексу. Почали розмірковувати й зрозуміли, що його прийняття може спричинити соціальний вибух. Прийняття перенесли на осінь. Але, нажаль, влада не може назвати: хто написав Податковий кодекс й хто несе за нього відповідальність. Кажуть, що це «колективний труд». Ну який же «колектив» зробив такий невдалий Кодекс? Запропоновано п’ять тисяч поправок, а депутати-реформатори виходять у Верховній Раді й кажуть, що треба зробити лише триста, а яких саме триста ніхто конкретно не говорить. Нажаль, ніхто не відповідає за недолугий документ. Я думаю, що Президент має розібратися, визнати, хто готував цей документ, й, хто несе відповідальність за те, що він просто знищує малий і середній бізнес. Якщо Податковий кодекс зроблять нормальним, я б сказав людяним, таким, що не буде забирати останню сорочку у людей, я думаю наші депутати у Верховній Раді його підтримають.

 

З Вашої точки зору партійного керівника… Ви говорили про можливий соціальний вибух: багато невдоволених тим же Податковим кодексом, Законом про одинадцятирічну освіту, Законом про вибори до місцевих рад, зріє негативна енергія - літо в Україні спокійне, як завжди, а восени соціальний вибух можливий?


Я думаю, що результати «політичного сезону» 31 жовтня будуть несподіванкою для всіх. Я думаю, що люди прийдуть й проголосують так, як вони відчувають зміни й так, як вони відчувають тих людей, які балотуються. Не потрібно забувати, що ми обираємо не лише політичні партії, а й мажоритарщиків від цих політичних партій. Єдиний Центр, в свою чергу, запропонує концепцію розвитку кожного регіону: району, села, міста. Немає у всіх однакових проблем.

 

І в тому числі Житомира й Житомирської області?

 

Я зараз говорю саме про Житомирщину. Ми говоримо про місцеві вибори. Я не говорю про концепцію розвитку країни взагалі, тому що місцеві депутати тільки опосередковано впливають на рішення Верховної Ради. Ми говоримо, що ми підійдемо до кожного під’їзду, до кожної хатини в селі й розкажемо, як буде розвиватись територія й які люди візьмуть відповідальність за роботу. Ми сьогодні готуємо концепцію розвитку територій та готові за 60-70 днів до виборів презентувати її й показати, як і що ми збираємось змінювати, й яким чином. Це не будуть гасла. Це буде серйозна програма дій з реальними цифрами й датами. Це буде справжня реформа місцевого самоврядування.

 

А Ви думаєте, що люди вже звикші до такого затяжного популізму цю правду сприймуть, зрозуміють її?

 

Я розумію, коли країна просто загрузла в корупції, бюрократії й популізмі, то будь-яку реформу називають непопулярною. Реформа не може бути не популярною. Реформа може бути або дієва, або не дієва. Наприклад, люди не хочуть за щось платити більше, особливо, якщо вони не отримують обіцяного. Люди платять за водопостачання – отримують неякісну воду. Люди платять за опалення, якого не отримують. Люди платять податок з машин за дороги - й потрапляють колесами в ями. Якби люди бачили, що сплачені гроші йдуть на розвиток тієї галузі, за яку вони сплачують, дехто погодився б платити й більше. Але, коли людина платить, платить, платить й абсолютно не отримує якісних послуг, тоді виникає вислів «збільшення плати не популярно» або «непопулярна реформа». Звичайно, якщо беруть гроші за послуги й нічого не роблять – це не популярно для людей.

 

Із Вашої точки зору, якими будуть несподіванки 31 жовтня?

 

Я думаю, що будуть приємні сюрпризи, коли Єдиний Центр зайде у всі ради. Я думаю, що ми отримаємо довіру, тому що на всіх дочасних виборах протягом останніх двох років Єдиний Центр займав перше-друге місце за кількістю отриманих голосів. Сьогодні наша головна задача пояснити людям, що не бренд в Києві, й не політик в Києві робить політику на місцях. Що політику на місцях роблять мешканці районів, сіл і міст, які проживають на території. Якщо людина за своє життя спромоглася стати гарним лікарем, вчителем, підприємцем, то вона завжди зможе відстоювати інтереси громади.  І сьогодні ми шукаємо таких людей, знаходимо, чекаємо, що вони прийдуть і самі до нас. Саме з такими людьми й можна змінювати ситуацію. І думаю, так як мені сьогодні не соромно за п’ять років депутатської роботи на Крошні, нам не соромно буде говорити через п’ять років про роботу на території всієї області.

 

 

ЖОДТРК, бесіду вів журналіст Василь Головецький

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"