Василь Козел:  «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Василь Козел: «Сила України не у її поділі на Схід і Захід, а у її сильному єдиному центрі!»

Кандидати в депутати в більшості випадках передбачувані в своїх «підходах» до виборців. Не схожим на інших претендентів на народного обранця виявився Василь Козел, голова Житомирської обласної організації Єдиного Центру – людина молода та енергійна, сповнена бажання працювати та вирішувати проблеми, завдяки системному підходу та далекоглядному баченню. І округ був обраний не випадково, адже рідний Василю Козелу Житомирський район є частиною 67-го виборчого округу, куди також входять Чуднівський, Любарський, Романівський та частина міста Житомира. Гадзинка, Нова Вигода, Березина, Глибочиця – села Житомирського району, де знають Козела Василя не з плакатів- обіцянок та «біг-мордів». Він тут прикладає всіх зусиль, щоб відродити та надати європейського вигляду селу.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Міська гребля – житомирська порохова бочка
2010-03-01 10:37:00

Міська гребля – житомирська порохова бочка

«Депутатам міської й обласної ради треба донести до уряду, а при потребі до парламенту, необхідність термінового виділення коштів на ремонт дамби в Житомирі. Від цього залежить життя міста з населенням близько трьохсот тисяч. Якщо високопосадовці не розумітимуть всіх загроз, то потрібно буде не просити кошти, а вимагати», - сказав єдиноцентрист Руслан Годований.


Що може зробити морська хвиля, вал води заввишки в 4-5 метрів ми добре побачили на прикладі азійських курортів. Наслідки страшні. Але та біда зявилася раптово і про неї ніхто не був попереджений. Ніхто не знав, коли і чому виникне вал води і коли він прийде до людей.

 

А ось у Житомирі люди, і влада уже тринадцять років знають, що місцева гребля, висотою з двадцять метрів, яка стримує мільйони кубічних метрів води, знаходиться в аварійному стані. І якщо, не дай боже, трапиться найгірше, то вал води, як на острові Пфукет, знесе сотні будинків разом з людьми.


ІСТОРІЯ ПИТАННЯ.
В 1997 році науково-дослідний інститут Держбуду України, на основі даних водолазів-експертів, які проводили обслідування Житомирської греблі, зробив висновок, що споруда знаходиться в аварійному стані. Дамба була внесена в державний реєстр об’єктів і віднесена до другої групи ризику. Але процес виведення споруди з аварійного стану загальмувався: виникли проблеми з фінансуванням. І лише в 2000 – 2001 роках з державного бюджету було виділено 600 тис. гривень, а в 2003 році ще 200 тисяч.


Гроші витрачались на ліквідацію аварійного стану так званого правобережного устою. Це та частина греблі, яка примикає до правого берега. Також була зроблена дорога по низу річки до правобережної частини споруди. Це дало змогу при проведенні робіт використовувати необхідну техніку.

 

В 2004 році за кошти міськради було проведене ще одне обстеження споруди водолазами. Воно показало, що на тілі греблі є тріщини і роботи по виведенню греблі з аварійного стану потрібно продовжувати. Але знову виникли проблеми з фінансуванням.


2008 РІК - ГРОШЕЙ НА ВСІХ НЕ ВИСТАЧАЄ…
Два роки тому заступник начальника обласного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Горохов розповів автору цих рядків, що за зверненнями керівництва міста, області, питання фінансування робіт на греблі не один раз виносилось на засідання уряду. Але в державі виникали інші проблеми які вимагали негайного реагування. Кошти направлялись то в Алчевськ, то в Рівенську область для ліквідації наслідків буревію і інші місця, де траплялась біда.


І якщо ще два роки тому кошторис робіт по дамбі складав близько 3,5 млн. гривень, то зараз, (мається на увазі 2008 рік, - авт.), в зв’язку з інфляцією, це вже близько 5 мільйонів.

 

Володимир Дмитрович тоді пояснив, чому держава не поспішала надавати кошти. Справа в тому, що власником споруди було комерційне підприємство „Льнотекс”. І держава не хотіла „безвозмездно” надавати кошти комерційній структурі. Іншими словами, статус житомирської греблі був однією з проблем для відкриття фінансування.

 

«На сьогодні ситуація докорінно змінилась, - сказав у тому ж 2008 році Володимир Горохов. - Споруда перейшла в комунальну власність Житомирської міськради. І зараз зявилась можливість фінансування робіт як з державного бюджету, так і з інших джерел. Що вселяє надію, що в найближчий час проблема, яка не вирішувалась на протязі 11 років, все-таки буде вирішена».

 

Чи справдились ці сподівання?


…ЛЮТИЙ 2010 РОКУ: ЧИ ВИТРИМАЄ ВЕЛИКУ ВОДУ ЖИТОМИРСЬКА – НЕ ВІДРЕМОНТОВАНА - ГРЕБЛЯ?


Це питання піднімається в регіональних і республіканських ЗМІ. Журналіст сайту Житомир Ньюс зв’язався з заступником начальника обласного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимиром Гороховим. Він розповів, що з тих пір на аварійному об’єкті нічого не зроблено. Причина – відсутність коштів. Фінансування з держбюджету так і не було відкритим, хоча область кожен рік зверталась до уряду з проханням виділити кошти. Не виділили.

 

Володимир Горохов також сказав, що в квітні відбудеться засідання спеціальної урядової комісії на якому буде вирішуватись питання виділення необхідних коштів для ремонту Житомирської греблі. За два роки, в зв’язку з інфляцією, ця сума вже може наближатись до 10 млн. грн..

 

Але ж за прогнозами гідрометеорологів Україну в березні може очікувати небачена повінь. І чи витримає натиск води наша 45-річна «дама» здоровя якої вже 13 років викликає занепокоєння експертів? І що може чекати Житомир в разі летального випадку? Які можуть бути наслідки від могутнього, нестримного валу води, мулу, грязі, каміння?


«ДЛЯ ЖИТОМИРА ЦЕ БУДЕ КАТАСТРОФОЮ…»

Сказав керівник Житомирського обласного секретаріату партії Єдиний Центр Руслан Годований. Він підкреслив, що окрім знесених будинків, великої кількості загиблих людей, будуть зруйновані системи технологічного управління Облєнерго, що надовго зробить місто мертвим. Тільки для відновлення інфраструктури енергетиків будуть потрібні вже не 10 млн., які необхідні для ремонту греблі, а в десятки разів більше.

 

"Цьогоріч розмова про виділення коштів на ремонт Житомирської дамби запізніла, - продовжив Руслан Годований. – Дивує те, що роками нема жодних зрушень у вирішенні цього питання.


Всі добре розуміють, що провести ремонтні роботи на греблі силами міського та обласного бюджету просто не реально. Саме тому Житомир потребує виділення коштів на ремонт з державного бюджету. Проте, якщо навіть сьогодні ці кошти надійдуть, зрозуміло, що ремонт зробити ніхто не встигне. Але до літа необхідно бути готовими матеріально та технічно до проведення таких робіт.

 

Депутатам міської й обласної ради треба донести до уряду, а при потребі до парламенту, необхідність термінового виділення коштів на ремонт дамби в Житомирі. Від цього залежить життя міста з населенням близько трьохсот тисяч. Якщо високопосадовці не розумітимуть всіх загроз, то потрібно буде не просити кошти, а вимагати», - сказав Годований.

 

Житомирський міський голова Віра Шелудченко: «Сьогодні ми ініціюємо звернення Житомирської міської ради до Кабінету Міністрів України стосовно виділення коштів на ремонт аварійної дамби на річці Тетерів. Центральна влада постійно обіцяє нам виділити кошти на капітальний ремонт греблі, але далі обіцянок справа не рухається. Ми не можемо і не будемо сидіти склавши руки, і чекати катастрофи».

 

За ініціативи міського голови на найближчій сесії Житомирської міськради депутати звернуться до Кабінету Міністрів з вимогою виділити гроші на ремонт аварійної споруди.

 

 

 

Влад Башинський Житомир Ньюс

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"